ДІЯЛЬНІСТЬ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ В УМОВАХ ВІЙНИ: МІФИ ТА РЕАЛІЇ
DOI:
https://doi.org/10.33189/epsn.v1i26.285Ключові слова:
інклюзія, особливі освітні потреби, комплексна оцінка розвитку, психолого-педагогічний супровід, дистанційне навчання, кризове реагуванняАнотація
У статті здійснено спробу визначити і обґрунтувати основні проблеми, які виникають в діяльності інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) України в умовах війни. Метою статті є виявлення основних викликів, що постають перед ІРЦ в умовах війни, оцінка результативності запроваджених адаптаційних стратегій та змін у нормативно-правовому регулюванні.
У статті використано комплексний підхід до аналізу діяльності інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) в умовах війни: аналіз нормативно-правових документів, контент-аналіз офіційних звітів та публікацій, порівняльний аналіз, метод узагальнення.
Дослідження спрямовано на висвітлення реального стану функціонування ІРЦ, розкриття впливу військових дій на забезпечення психолого-педагогічної підтримки дітей з особливими освітніми потребами (ООП) та спростування поширених міфів щодо їхньої роботи. Розглянуто трансформацію їхньої роботи, спричинену масовим переміщенням дітей, руйнуванням освітньої інфраструктури, психологічними травмами вихованців та обмеженням доступу до необхідних ресурсів. З’ясовано основні проблеми, з якими стикаються фахівці ІРЦ, серед яких кадровий дефіцит, необхідність адаптації методів роботи до дистанційного та змішаного форматів надання консультативних послуг, потреба у посиленій міжвідомчій співпраці.
Окрему увагу приділено аналізу нових підходів у наданні психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами (ООП) в умовах кризи. Зокрема, досліджено впровадження дистанційних технологій, мобільних команд ІРЦ, розширення спектра послуг із психологічної реабілітації, організацію консультацій для батьків. Розглянуто роль міжнародних та громадських організацій у забезпеченні ІРЦ необхідними ресурсами, а також підтримку з боку держави.
Водночас спростовано поширені міфи щодо діяльності ІРЦ у період війни, такі як неефективність дистанційної роботи, неможливість проведення комплексної оцінки дітей в онлайн-форматі та надання корекційно-розвивальних послуг через брак фахівців, навчально-методичного забезпечення. Доведено, що попри складні умови ІРЦ продовжують виконувати свою місію, адаптуючись до нових реалій та розширюючи можливості підтримки дітей з ООП.