ДО ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ ГАЛУЗІ ОСВІТИ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Анотація

Мета статті полягає у спробі авторів у стислий спосіб  охарактеризувати наявні позитивні зрушення в галузі освіти осіб з особливими потребами, що відбувалися і відбуваються в контексті її реформування. Методи дослідження – аналіз та узагальнення принципово важливих аспектів реформування освіти осіб з особливими потребами. Це, найперше, стосується поступу інклюзії в цілому, діяльності інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ), дошкільної і переддошкільної ланок освіти дітей з особливими потребами і, безумовно, кадрового забезпечення галузі.

У результаті аналізу акцентовано увагу на створенні цілісної системи організаційно-методичного та психолого-педагогічного забезпечення освіти дітей з особливими потребами, що охоплює розроблення науково обґрунтованих концепцій і програм навчання, міждисциплінарне проектування нових дитиноцентристських моделей змісту освіти, створення системи підготовки кваліфікованих спеціалістів у роботі з такими дітьми, обґрунтовано ефективні форм психолого-педагогічного супроводу.

Автори наголошують на необхідності вкрай обережного і виваженого підходу до зміни статусу спеціальних закладів освіти, в тому числі шкіл-інтернатів, аби не зашкодити жодній дитині і жодній родині. Побічно згадуються й інші непоодинокі проблеми, наявні в означеній галузі, які також потребують нагального вирішення.

З’ясовано, що найбільш обґрунтованим щодо забезпечення дитині можливості навчатися відповідно до її освітніх потреб є інклюзивне навчання. Втім, на сьогодні, школи, що відкривають інклюзивні класи, мають недостатній рівень орієнтування у методичних засадах їх функціонування і не мають відповідного кадрового забезпечення. Як стверджують автори успішність інтеграційного процесу залежить від поінформованості та адекватного ставлення до всіх його учасників: дітей з особливими освітніми потребами, їхніх батьків та педагогів, а також усіх інших дітей у школі, батьківської та педагогічної громадськості. 

Зрештою, зроблено висновок про важливе значення для забезпечення ефективної інтеграції дітей з особливими освітніми проблемами у навчальний заклад має проведення інформаційно-просвітницької роботи з питань, пов’язаних з особливостями навчального процесу для таких дітей, з усіма учасниками освітнього процесу – учнями, їх батьками, педагогічними працівниками; створення психолого-педагогічного супроводу дитини як комплексної технології психолого-педагогічної підтримки й допомоги дитині та батькам у вирішенні завдань розвитку, навчання, виховання, соціалізації з боку фахівців різного профілю, які діють скоординовано; удосконалення психолого-педагогічної підготовки вчителів та ін.