МОДЕЛЬ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ РОДИН, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
DOI:
https://doi.org/10.33189/epsn.v1i28.330Ключові слова:
психолого-педагогічний супровід, внутрішньо переміщені родини, діти з особливими освітніми потребами, інклюзивна освіта, модель супроводу, міждисциплінарна взаємодія, соціальна адаптаціяАнотація
У статті розглянуто проблему психолого-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених родин, які виховують дітей з особливими освітніми потребами в умовах воєнного стану в Україні. Актуальність дослідження зумовлено зростанням кількості внутрішньо переміщених осіб та необхідністю забезпечення комплексної підтримки дітей з особливими освітніми потребами і їхніх родин у нових соціальних та освітніх умовах. Установлено, що вимушене переміщення спричиняє значні соціально-психологічні труднощі для родин, пов’язані з втратою звичного середовища, порушенням соціальних зв’язків, підвищеним рівнем тривожності та необхідністю адаптації до нових умов проживання і навчання. Особливо вразливою категорією є сім’ї, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, оскільки вони потребують безперервного доступу до освітніх, корекційно-розвивальних та психологічних послуг.
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розроблення моделі психолого-педагогічного супроводу внутрішньо переміщених родин, які виховують дітей з особливими освітніми потребами. У процесі дослідження використано теоретичні методи, зокрема аналіз, узагальнення та систематизацію наукових джерел з проблеми супроводу сімей, що мають дітей з особливими освітніми потребами. На основі проведеного аналізу визначено структурні компоненти моделі психолого-педагогічного супроводу, до яких належать діагностичний, корекційно-розвивальний, соціально-адаптаційний та координаційний. Обґрунтовано методологічну основу моделі, що базується на системному, травма-інформованому та ресурсно-орієнтованому підходах, принципах інклюзивної освіти та міждисциплінарної взаємодії фахівців.
Визначено етапи реалізації моделі, зокрема діагностичний, планувальний, реалізаційний та моніторинговий, які забезпечують послідовність організації психолого-педагогічної підтримки родини та дитини. Зазначено, що впровадження запропонованої моделі сприятиме покращенню психологічного благополуччя родини, успішній адаптації дитини до нового освітнього середовища, підвищенню ефективності інклюзивного навчання та розвитку партнерської взаємодії між родиною та освітніми установами. Запропонована модель може бути використана фахівцями системи освіти, психологічної та соціальної служб у процесі організації комплексної підтримки внутрішньо переміщених родин.
