АНАЛІЗ ДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДИК ВИЗНАЧЕННЯ РІВНІВ СФОРМОВАНОСТІ ДІАЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ

Анотація

У статті представлено опис інструментарію для констатувального етапу наукового дослідження, спрямованого на визначення рівнів сформованості діалогічного мовлення у дітей старшого дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ) в умовах інклюзивного освітнього середовища. Теоретично обґрунтовано сутність поняття «діалогічне мовлення» як складного лінгвістичного, когнітивного та соціально-поведінкового феномена, що відображає здатність дитини ініціювати, підтримувати та завершувати діалог з урахуванням комунікативних намірів співрозмовника. За результатами аналізу існуючих діагностичних методик оцінювання комунікативної та діалогічної активності дітей сформовано комбінацію українських та зарубіжних методик для встановлення рівнів сформованості діалогічної компетентності у дітей старшого дошкільного віку із нормотиповим розвитком та тяжкими мовленнєвими порушеннями. Так у процесі констатувального експерименту застосовано комплекс діагностичних методик українських і зарубіжних авторів, які дали можливість здійснити багатовимірну оцінку мовленнєвої активності дітей. Отримані результати стали підґрунтям для подальшого проведення констатувального експерименту та розроблення педагогічних технологій розвитку діалогічного мовлення в умовах інклюзивної освіти.

У фрагменті дослідження обґрунтовано систему критеріїв оцінювання сформованості діалогічної компетентності у дітей старшого дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення в умовах інклюзивного освітнього середовища. Діалогічна компетентність розглядається як інтегративне утворення, що поєднує мотиваційний, когнітивно-мовленнєвий та діяльнісний аспекти комунікативної взаємодії. На основі аналізу психолого-педагогічних та логопедичних досліджень виокремлено три критерії оцінювання: адаптивно-мотиваційний, когнітивно-мовленнєвий та інтерпретаційно-діяльнісний. Розкрито їх зміст та значення для комплексної діагностики рівня розвитку діалогічної взаємодії у дітей з тяжкими мовленнєвими порушеннями. Зазначено, що використання запропонованої системи критеріїв дає змогу більш об’єктивно оцінити стан сформованості діалогічної компетентності, визначити труднощі комунікативного розвитку дітей та обґрунтувати напрями корекційно-розвиткової роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища.