ДЕФОРМАЦІЯ АНТИЦИПАЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ ЯК ЧИННИК ТРИВОЖНОСТІ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ЦИФРОВОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.33189/epsn.v1i28.325Ключові слова:
діти з особливими освітніми потребами (ООП), тривожність, соціально-психологічна допомога, антиципація, психологічна безпека, інклюзивна освіта, жестомовна політикаАнотація
У статті розкрито актуальну проблему теоретико-методологічного обґрунтування та практичної реалізації соціально-психологічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами (ООП) у контексті подолання тривожності та страхів, посилених умовами воєнного стану. Вихідною теоретичною точкою дослідження став аналіз феномену антиципації як здатності до випереджаючого відображення дійсності, деформація якої в умовах невизначеності призводить до формування стійких патологічних тривожних станів.
Методологічну основу роботи складають результати авторських емпіричних кроків щодо вимірювання емоційних реакцій та аналізу «Мапи страхів», а також критичний огляд інструментарію психологічного скринінгу. Зокрема, автором доведено обмеженість застосування шкали HADS для дитячої популяції з ООП у кризових умовах та наголошено на необхідності розробки травмочутливих діагностичних протоколів.
У статті інтегровано напрацювання провідних вітчизняних науковців: розглянуто питання психологічної безпеки та емоційної стійкості (В. Кобильченко, І. Омельченко), стратегії підтримки осіб з ООП у кризових ситуаціях (С. Кульбіда), а також специфіку дистанційної допомоги та використання цифрових рішень для дітей із ментальними порушеннями та РАС (Н. Баташева, А. Душка).
Наукова новизна полягає в обґрунтуванні моделі «цифрової стабілізації», де інтерактивні платформи та цифрові ресурси розглядаються не лише як засоби навчання, а як «безпечний простір» для емоційного розвантаження, що дозволяє мінімізувати сенсорне перевантаження та соціальну напругу. Окрему увагу приділено стратегії формування жестомовної політики (С. Кульбіда, О. Рибак, Г. Міськов, 2025) як чиннику створення безбар’єрного комунікативного середовища, що є базовою умовою зниження рівня тривожності у дітей із порушеннями слуху.
Практичне значення дослідження полягає у систематизації заспокійливих технік та цифрових інструментів, що можуть бути імплементовані в роботу практичних психологів та педагогів інклюзивних закладів. Синергія традиційних арттерапевтичних методів та сучасних ІКТ-засобів визначена як найбільш ефективний шлях реабілітації та адаптації дитини з ООП у трансформованому соціальному просторі.
Завантаження
