ЦИФРОВА КАЗКА ЯК ЗАСІБ СЛУХОМОВЛЕННЄВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ

Анотація

Мета статті. Теоретично обґрунтувати та розробити методику використання цифрової казки як мультимодального інструменту слухомовленнєвої реабілітації дітей з порушеннями слуху на засадах цифрової інклюзії. У центрі дослідження – інтерактивна модель казки «Хуха-Моховинка», що поєднує етнопедагогічний зміст із асистентними технологіями.

Методи дослідження. Використано аналіз наукових джерел із сурдопедагогіки та цифровізації освіти, класифікацію спеціалізованих ІКТ (AAC, Digital Inclusion, Book Creator), компаративний аналіз програмних платформ (Book Creator, Toontastic 3D, Genially) та педагогічне проєктування корекційного наративу на основі теорії когнітивного навантаження. У тексті підкреслено, що «спеціалізовані додатки мають виступати не заміною, а органічним складником корекційної системи», що визначає методологічний підхід дослідження. Результати. Розроблено структуру цифрової казки, яка інтегрує візуальні, акустичні, жестові та творчі модулі. Створено «Звуковий паспорт» персонажа казки В. Короліва-Старого – систему високочастотних акустичних маркерів, що стимулюють слуховий гнозис. Доведено, що цифрова казка як комбінований засіб реабілітації забезпечує синхронізацію візуального ряду, жестової мови та адаптивного звукового фону, сприяючи переходу від пасивного сприймання до активної комунікативної взаємодії. Окреслено ризики цифрової взаємодії (кліпове мислення, цифрове оніміння, декорпорація) та визначено принципи їх нівелювання. Висновки. Синергія етнопедагогічного змісту та асистентних технологій дає змогу індивідуалізувати корекційний процес, підтримати сенсорний баланс і подолати прояви аудизму. Цифрова казка постає ефективним інструментом слухомовленнєвої реабілітації дітей із порушеннями слуху, а її впровадження відкриває перспективи створення цілісного циклу мультимодальних реабілітаційних ресурсів.