СПІВПРАЦЯ МІЖ ШКОЛОЮ ТА БАТЬКАМИ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.33189/epsn.v1i22.226Ключові слова:
порушення інтелектуального розвитку, співпраця, батьки, вчителі, школаАнотація
У статті розглянуто питання співпраці між школою та батьками, що виховують дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Мета статті полягає у поглибленні розуміння важливості співпраці батьків дітей з ПІР та закладів освіти. Зазначено, що сім’я та школа є двома основними середовищами, в яких формуються та розвиваються діти. Наголошено, що співпраця школи та батьків має велике значення для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, оскільки вона сприяє індивідуалізації навчання, соціально-емоційному розвитку, обміну ресурсами та залученості батьків до навчального процесу. Обґрунтовано, що співпраця школи та батьків є результатом соціальної, інституційної та міжособистісної динаміки, яка характеризується складністю. Наголошено, що рівень залучення сім’ї до освітнього процесу дитини може варіюватися відповідно до можливостей участі, які пропонує їй навчальний заклад. У випадку з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку, рівень готовності сім’ї до співпраці може залежати від ступеня порушення, а також від соціально-економічного статусу сім’ї та характеру стосунків між батьками й дитиною. Висвітлено результати досліджень, які вказують, що залучення батьків до навчання дітей з особливими освітніми потребами, окрім того, що допомагають покращити їхню успішність, також забезпечує потужну навчальну мотивацію, що є необхідною умовою для учнів з ПІР. Наголошено, що попри те, що тема співпраці батьків і школи є предметом багатьох вітчизняних і закордонних досліджень, все ще залишається дискусійним питання про те, що таке ефективна співпраця та що саме вона являє собою. Запропоновано поради, які відображають практику сімейно-орієнтованої роботи, які можна використати в роботі з сімʼями дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Перспективи подальших досліджень вбачаються у розробці та впровадженні ефективних стратегій, які сприятимуть ефективній співпраці школи та батьків, що виховують дітей з порушеннями інтелектуального розвитку.