ЗАЇКАННЯ У ДІТЕЙ: ПИТАННЯ ЕТІОЛОГІЇ У СВІТЛІ ЗАРУБІЖНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Анотація

У статті проаналізовано науково-теоретичні та експериментальні зарубіжні джерела щодо проблеми етіології заїкання у дітей. Розглянуто явище первинної онтогенетичної та вторинної дисфлексії, яка супроводжує мовлення дітей з темпо-ритмічними труднощами як при легких, так і тяжких формах заїкання. Здійснено порівняльний аналіз психомовленнєвої діяльності дітей обох статей із заїканням, що є важливим для нашого подальшого дослідження.

Особливу увагу було приділено різноманітним методам дослідження дітей із заїканням, зокрема аналізу даних функціональної транскраніальної доплерографії, магнітно-резонансної томографії, дифузійного тензорного зображення оцінки цілісності шляхів білої речовини, морфометрії головного мозку дітей із заїканням, що слугувало поліпшенню детального розгляду нейробіологічних, генетичних, спадкових факторів та з’ясуванню їх впливу на формування мовленнєвої діяльності дітей із заїканням. Все вищезазначене підтверджує нашу гіпотезу щодо обов’язковості при проведенні корекційно-розвиткового навчання з дітьми із заїканням налагодження та розширення нейронної мережі, здійснення цілеспрямованої роботи з відновлення міжпівкульної взаємодії, інтегративної діяльності аналізаторів, необхідних для відновлення плавного вільного мовлення.

Нас зацікавили можливі причини порушень темпо-ритмічної організації мовлення, виникнення у дітей із заїканням значної кількості фонологічних помилок, дефіцит лінгвістичної обробки мовленнєвого матеріалу. Зазначені дані вказують на необхідність проведення загальної профілактичної роботи в закладах дошкільної освіти, максимально вчасної корекційно-розвивальної роботи з подолання заїкання у дітей.

Багатофакторне динамічне вивчення дітей із заїканням демонструє обумовленість стійкості та ступеня вираженості розладу надмірно швидкими змінами у нейроповедінковій системі, нестабільністю у взаємодії моторних, мовленнєвих та емоційних факторів. Ретельний аналіз наукової психолого-педагогічної, спеціальної логопедичної, медичної літератури зарубіжних дослідників показав, що сьогодні досі практично відсутній універсальний діагностичний інструментарій дослідження психомовленнєвої діяльності дітей із заїканням, що підтверджує актуальність нашого дослідження щодо формування усного мовлення старших дошкільників із темпо-ритмічними труднощами.