ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИКИ КОРЕКЦІЇ СЕМАНТИЧНИХ ПОЛІВ СЛІВ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.33189/epsn.v2i25.269Ключові слова:
загальне недорозвинення мовлення, діти з порушеннями мовлення дошкільного віку, лексика, напрями корекційної роботи, структуризація, гармонізація, трансформація та реполяризація семантичних полівАнотація
Статтю присвячено опису методики корекції семантичних полів слів. Визначено її основні завдання, мовленнєвий матеріал та умови його використання. Обґрунтовано принципи поділу матеріалу на освітні напрями та уточнено цілі цього вибору, визначено критерії підбору матеріалу (тематичний принцип, лінгвістичний, морфологічний, частотний, ієрархічний та ін.). Дані принципи дали змогу сформувати опорні групи лексики для дітей старшого дошкільного віку, враховуючи їх лінгвістичний досвід та вимоги програм для дітей з тяжкими порушеннями мовлення.
Описано три основні етапи здійснення корекційної програми, їх мету та напрями роботи. Це актуалізація вже існуючих знань дитини, розширення лексичного значення за рахунок накопичення нових слів та використання семантичних зв’язків для вбудовування їх в існуючі семантичні поля. Найважливішим виявився етап гармонізації, структуризації та реполяризації семантичних полів, де створювалися умови для самостійної побудови та видозміни семантичних полів, оскільки передбачав самостійну усвідомлену роботу дітей з підбору, обробки та використання інформації, отриманої з різних джерел та галузей знань, тобто формування вміння за власним вибором чи інструкцією трансформувати вже існуючі семантичні поля.
У статті подано перелік практичних завдань, що пропонувалися дітям на різних етапах корекції для індивідуальної та групової роботи. Діти працювали з готовими графічними структурами висловлювань та динамічними моделями. Для візуалізації процесу формування семантичних полів, окрім загальноприйнятих моделей (асоціативні ланцюжки), було запропоновано проективні моделі («калинове гроно», «сонячний годинник», «асоціативний кущ» та «багатоступінчата піраміда»), які дали можливість вивчити кількісні та якісні характеристики семантичних полів.