ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОГО СТАВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ДО ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Анотація

Стаття присвячена шляхам формування толерантного ставлення молодших школярів до дітей з особливими освітніми потребами. У роботі наголошено на існуючій в українському суспільстві проблемі міжособистісних відносин та формування толерантного ставлення до дітей з особливими освітніми процесами. У статті наведено визначення поняття «формування толерантного ставлення у дітей», запропоновані такими науковцями, як В. Ляпунова, І. Кравченко, Ю. Гнипа. Звернуто увагу на тому, що формування толерантного ставлення до дітей з особливими освітніми потребами має бути двостороннім процесом і потребує розвитку у таких дітей соціальних навичок. У статті наведено результати емпіричного дослідження, у межах якого опитано 50 учнів початкових класів. Окрім роботи з дітьми за методиками «Головоломка» (О. Смірнова, В. Утробіна), під час емпіричного дослідження проведеного спостереження за «Програмою спостереження за культурою поведінки дитини» (А. Щетініна) та на основі розробленої анкети «Спостереження за поведінкою молодших школярів щодо ставлення до учнів з особливими освітніми потребами». У ході проведеного емпіричного дослідження було виявлено, що 20% від всіх опитаних молодших школярів мають низький рівень толерантного ставлення до дітей з особливими освітніми потребами. Такі результати ще раз підтвердили необхідність напрацювання психологічних шляхів формування толерантного ставлення молодших школярів до дітей з особливими освітніми потребами. У зв’язку з цим було наведено методи формування толерантного ставлення дітей до інших. Звернуто увагу на необхідності поєднання методів виховної роботи та психологічного впливу за допомогою інтерактивних форм роботи з дітьми. Наголошено, що формування толерантного ставлення учнів до дітей з особливими потребами має також включати й роботу вчителя і психолога початкових класів з батьками школярів.