ДО ПРОБЛЕМИ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.33189/epsn.v1i20.204Ключові слова:
діти з порушеннями інтелектуального розвитку, соціальна адаптація, комунікативно-мовленнєвий розвитокАнотація
У статті підкреслено актуальність питання визначення особливостей
комунікативно-мовленнєвого, інтелектуального, емоційного, соціального розвитку дітей з
порушеннями інтелектуального розвитку. Зазначено, що незважаючи на існуючий науковий
матеріал з проблеми особливостей розвитку дітей з розумовою відсталістю, необхідним
залишається розробка нових корекційних технологій.
Метою даної статті є теоретичне вивчення проблеми комунікативно-мовленнєвого
розвитку дітей з порушеннями інтелектуального розвитку.
79
У статті представлено аналіз наукової літератури з питань особливостей дітей з
порушення інтелектуального розвитку. Зазначено, що у даної категорії дітей спостерігається
різниця між величиною активного і пасивного словника у порівнянні з дітьми зі збереженим
інтелектом та з дітьми з когнітивними порушеннями. Своєрідність лексики дітей з
розумовою відсталістю полягає також у неточному, недиференційованому, часто
неадекватному використанні слів.
Дітям з розумовою відсталістю в тій чи іншій мірі властиві всі відомі види
мовленнєвих розладів, що пояснюється як інтелектуальним недорозвитком, так і наявністю
локальних мозкових пошкоджень, патологічних змін артикуляційного апарату,
обумовлюючих мовленнєві дефекти.
Доведено, що при даній формі психічного дизонтогенезу на фоні системного
порушення мовлення в найбільшому ступені проявляється недостатність комунікативної
функції.
У ході проведеного теоретичного дослідження значним є розгляд особливостей
мовлення дітей з розумовою відсталістю з позиції комунікативно-прагматичного підходу, що
розкриває специфіку оволодіння навичками реалізації комунікативних намірів і організації
діалогічної взаємодії в процесі спілкування.
Враховуючи, що саме механізми міжсуб’єктної взаємодії, що складаються на
довербальному етапі онтогенетичного розвитку, визначають успішність переходу до
лінгвістичної стадії комунікативно-мовленнєвого розвитку, зупинимось на їх описі у дітей з
розумовою відсталістю.
Окреслено перспективи подальших досліджень, що полягають у розробці системи
логопедичної роботи з формування вербальних засобів спілкування у дітей з порушеннями
інтелектуального розвитку.
Завантаження
