ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА
DOI:
https://doi.org/10.33189/epsn.v1i19.198Ключові слова:
діти з синдромом Дауна,соціальна компетентність,психолого – педагогічний супровід,адаптаціяАнотація
У статті аналізуються теоретичні аспекти поняття «соціальна компетентність» та психолого – педагогічний супровід дітей з синдромом Дауна в аспекти адаптації до навчального середовища та опанування необхідними навичками. Соціальна компетенція являє собою інтегрований комплекс соціальних компетенцій, що базується на системі особистісних психологічних особливостей, моральних цінностей і установок особистості, в сукупності дозволяє індивіду успішно взаємодіяти з суспільством і продуктивно виконувати різні соціальні ролі.Соціальная компетенція молодшого школяра включає соціальні навички, що дозволяють людині слідувати нормам і виконувати правила життя в суспільстві. Розглядаючи фактори розвитку соціальної компетенції, необхідно пам'ятати, що у спадок передаються не якості особистості, а певні задатки (природна схильність до тієї чи іншої діяльності), розвиток яких залежить від соціальних умов, навчання і виховання.
Автор статті зазначає, що перспективи розвитку дитини c синдромом Дауна можуть бути абсолютно різними. До недавнього часу вважалося, що вони мають важку ступінь інтелектуальних порушень і, виростаючи, стають залежними людьми з серйозними обмеженнями. У молодшому шкільному віці у дітей з синдромом Дауна відбуваються значні зміни в психічному розвитку дитини, трансформується пізнавальна сфера, складається складна система відносин з однолітками і дорослими. Основним видом діяльності стає навчальна діяльність. В процесі пізнання дитина отримує і переробляє величезні обсяги інформації, при цьому, як і в дошкільному віці, потреба в русі і в зовнішніх враженнях залишається такою ж сильною. Ставши школярем, і приступивши до навчальної діяльності, дитина поступово вчиться керувати собою, будувати свою діяльність відповідно до поставлених цілей і намірів. Проблема соціалізації дітей з синдромом Дауна, надання їм комплексної психолого-педагогічної допомоги в останні роки стала предметом пильної уваги вчених і практиків. Інтерес до неї пов'язаний багато в чому з наявністю стійких негативних стереотипів щодо можливостей розвитку таких вихованців і відсутністю науково обґрунтованих даних про можливості їх навчання і виховання.
Завантаження
