МІЖОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ: МОДЕЛЮВАННЯ, РЕАЛІЗАЦІЯ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

Анотація

У статті розкрито модель формування міжособистісних стосунків у школярів із затримкою психічного розвитку в умовах інклюзивного навчання, сформованості когнітивних, афективних, поведінкових складових міжособистісної взаємодії. Визначені основні напрямки реалізації моделі формування міжособистісних стосунків школярів із ЗПР в умовах інклюзивного навчання, які спрямовані на розвиток наступних умінь: здійснення міжособистісних контактів; здійснення спільної діяльності; прагнення до взаємодії; прагнення до встановлення міжособистісних контактів; прагнення до міжособистісного спілкування, здатність до диференціації якостей людини; уміння адекватно оцінити себе і знайти своє місце в загальній структурі взаємостосунків членів групи; прагнення до взаємосприйняття і взаєморозуміння дітьми один одного.

Результати дослідження дають підстави стверджувати, що впровадження в програму навчання дітей із ЗПР в умовах інклюзивного навчання завдань спеціальної формуючої методики сприяє формуванню всіх компонентів міжособистісних стосунків у більшості учнів, що свідчить про наявність якісних змін у сформованості міжособистісних стосунків після проведення експериментального навчання. Низький стан сформованості міжособистісних стосунків призводить до значних труднощів, що виникають під час взаємодії один з одним, а це в свою чергу впливає на подальшу соціалізацію та інтеграцію в соціум.