ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ КОРЕЛЯЦІЙНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ «Я-КОНЦЕПЦІЇ» ТА ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ У ПІДЛІТКІВ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.33189/epsn.v1i27.298Ключові слова:
Я-концепція, ціннісно-смислова сфера, підлітковий вік, порушення мовленнєвого розвитку, рефлексія, самоставлення, смисложиттєві орієнтації, психологічна стигматизаціяАнотація
У статті теоретично узагальнено та проаналізовано психологічні передумови формування «Я-концепції» та ціннісно-смислової сфери у підлітків із порушеннями мовленнєвого розвитку (ПМР), які розглядаються як ключові детермінанти особистісної зрілості та самовизначення в онтогенезі. Представлено комплексний аналіз спеціальної літератури, ґрунтовних вітчизняних та зарубіжних досліджень, що стосуються культурно-історичної теорії (Л. С. Виготський), гуманістичної психології (К. Роджерс) та екзистенційної психології (В. Франкл), з метою визначення механізмів, які опосередковують взаємозв'язок мовлення, самосвідомості та смислотворення.
Розкрито теоретичні засади вторинної психологічної дисфункції: обґрунтовано, що мовленнєвий дефіцит функціонує як первинний фактор, який через соціально-психологічну стигматизацію і комунікативну фрустрацію призводить до дисфункції емоційно-оцінного компонента «Я-концепції». Тлумачення цієї дисфункції здійснюється у контексті неконгруентності «Я-реального» та «Я-ідеального», що проявляється у підвищенні самозвинувачення та внутрішньої конфліктності.
Охарактеризовано проблеми деформації ціннісно-смислової сфери у підлітків із ПМР, яка розглядається у контексті вирішення питань особистісної трансценденції та волі до сенсу. Теоретично змодельовано, що негативне самоставлення виступає стримуючим психологічним детермінантом, що призводить до редукції аксіологічної ієрархії та формування пасивно-адаптивної ціннісної стратегії, де домінують цінності безпеки та гомеостазу над цінностями самоактуалізації та пізнання.
Репрезентовано теоретичну модель оберненої кореляційної залежності між високим рівнем самозвинувачення та низькою усвідомленістю життєвих цілей. Висвітлено питання необхідності формування компенсаторних особистісних стратегій, що передбачають розвиток невербальних механізмів рефлексії та самоприйняття як передумови для відновлення цілісності самосвідомості.
Акцентується увага на важливості розробки інтегрованої психокорекційної парадигми, що передбачає злагоджену роботу фахівців (логопедів, психологів) для забезпечення гармонізації «Я-концепції» як необхідної умови для подальшої успішної ідентифікації та усвідомлення життєвого сенсу. Представлено перспективи подальшого емпіричного дослідження з окресленої проблематики, зокрема необхідність валідизації запропонованої теоретичної моделі.
Завантаження
