СОЦІАЛІЗАЦІЯ ТА ЕМОЦІЙНО-ПОВЕДІНКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА: ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗА МЕТОДИКОЮ ABCID

Анотація

У статті представлено результати емпіричного порівняльного дослідження соціалізації та емоційно-поведінкових особливостей дітей із синдромом Дауна та дітей з типовим розвитком. Метою роботи було визначити структуру взаємозв’язків між загальним рівнем адаптації, ключовими компонентами адаптивної поведінки (комунікація, побутова адаптація, адаптація в громаді, соціальна адаптація) та емоційно-поведінковими показниками (невротизація, тривога, депресія, астенія, соматизація, обсесивно-компульсивні прояви, психотизм, демонстративна поведінка) у двох вибірках дітей.У дослідженні взяли участь 70 батьків дітей із синдромом Дауна (5–18 років) та 80 батьків дітей з типовим розвитком (3–15 років) з різних регіонів України, що забезпечило репрезентативність та можливість коректного міжгрупового порівняння. Використано стандартизовану методику ABCID (О. В. Орлов) та кореляційний аналіз із застосуванням коефіцієнта Пірсона. Показано, що у дітей із синдромом Дауна загальний рівень адаптації має дуже високі взаємозв’язки з комунікацією (r = 0.79), побутовою адаптацією (r = 0.83) та адаптацією в громаді (r = 0.68), тоді як у дітей з типовим розвитком аналогічні кореляції є нижчими та більш диференційованими. Це свідчить про більшу інтегрованість адаптивної поведінки у дітей із синдромом Дауна та автономність окремих функціональних сфер у дітей типового розвитку. Отримані результати вказують на наявність специфічної емоційної вразливості у дітей із синдромом Дауна, зокрема більш тісних зв’язків між депресією, астенією, соматизацією й обсесивно-компульсивними проявами. Зроблено висновок про необхідність комплексного психологічного супроводу соціалізації дітей із синдромом Дауна з обов’язковим урахуванням емоційного стану та ресурсності батьків, які виступають ключовими інформантами поведінки дитини.