СТРУКТУРА ТА ЗМІСТОВЕ НАПОВНЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
DOI:
https://doi.org/10.33189/epsn.v1i26.273Ключові слова:
інклюзивна освіта, автоматизована система, централізована база даних, моніторинг, аналітика, прийняття рішень, адаптація до кризових умовАнотація
Статтю присвячено комплексному аналізу структури, функціональних можливостей та перспектив розвитку автоматизованої системи обліку дітей з особливими освітніми потребами (ООП) в Україні. Метою дослідження є визначення оптимальної архітектури системи, її впливу на освітній менеджмент, а також оцінка ефективності її впровадження в умовах сучасних викликів, зокрема воєнного стану. У ході роботи використано методи системного аналізу, порівняльного аналізу міжнародного досвіду та моделювання. Процедура дослідження охоплювала аналіз нормативно-правових актів, наукової літератури та наявних технологічних рішень для створення концептуальної моделі автоматизованої системи.
Результати дослідження демонструють, що запропонована система дає можливысть створити централізовану базу даних для обліку дітей з ООП, моніторингу освітніх маршрутів, планування та оцінки надання корекційно-розвиткових послуг. Основні функції системи передбачають облік, планування, моніторинг, аналітику, а також управління інформацією про фахівців, які надають послуги дітям. Впровадження автоматизованої системи сприятиме підвищенню ефективності управлінських процесів, забезпеченню прозорості обліку, персоналізації освітніх послуг і раціональному використанню ресурсів. Систему також адаптовано для роботи у кризових умовах, що є важливим аспектом в умовах сучасних викликів в Україні.
Особливу увагу приділено технологічній основі системи, яка містить багаторівневу автентифікацію, механізми захисту персональних даних, можливості масштабування та інтеграції з іншими державними платформами. Аналіз міжнародного досвіду впровадження подібних систем у країнах ЄС підтвердив, що їхнє використання забезпечує мобільність даних, ефективний моніторинг та гнучке планування освітніх потреб. Практична цінність системи полягає у створенні прозорого механізму обліку, який дає змогу швидко реагувати на зміну обставин, забезпечуючи стабільність надання освітніх послуг навіть у кризових ситуаціях.
Висновки підкреслюють важливість впровадження автоматизованої системи обліку дітей з ООП для покращення якості освітніх послуг, підвищення їх доступності та забезпечення ефективного управління ресурсами. Доведено, що така система сприяє адаптації до кризових умов, створює основу для довгострокового планування та інтеграції з міжнародними платформами, що відкриває нові можливості для розвитку інклюзивної освіти в Україні.