РОЛЬ ПРИНЦИПУ СВІДОМОСТІ В ОРГАНІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ СТАРШОКЛАСНИКІВ З МЕНТАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.33189/epsn.v1i24.246Ключові слова:
психолого-педагогічний супровід, принцип свідомості, спеціальна школа, старшокласник з ментальними порушеннями, спеціальна дидактикаАнотація
У статті розкрито сутність та зміст поняття «психолого-педагогічний супровід» на основі аналізу сучасних наукових підходів в загальній та спеціальній психолого-педагогічній літературі. Проаналізовано нормативно-правові підходи українського законодавства у сфері освіти щодо освітнього процесу та розвитку дитини з ООП. Запропоновано дефініцію поняття «психолого-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами» як цілісну систему, в процесі діяльності якої відбувається створення сукупності соціальних, психологічних та педагогічних умов з метою забезпечення успішного розвитку та навчання кожного здобувача освіти з інтелектуальними, психофізичними та іншими порушеннями у процесі навчання та виховання.
Визначено роль принципу свідомості (усвідомленості) у процесі організації психолого-педагогічного супроводу старшокласників з ментальними порушеннями та встановлено, що його дотримання педагогом сприяє можливості сформувати у старшокласника вміння краще усвідомлювати себе, свої можливості та потреби; формувати мотивацію до різних видів діяльності (навчальної, творчої тощо), саморозвитку та самовдосконалення, свідомо будувати конструктивні взаємовідносини з оточуючими (однолітками та дорослими), робити свідомий та самостійний вибір свого життєвого шляху.
На основі узагальнення наукових джерел виявлено особливості організації психолого-педагогічного супроводу старшокласників з ментальними порушеннями на засадах принципу свідомості (дотримання відповідності вимог до рівня усвідомлення учнем з ментальними порушеннями своєї діяльності та прийомів розвитку свідомого до неї ставлення віковим можливостям учнів; забезпечення планомірного розширення меж свідомого ставлення учнів з ментальними порушеннями до процесу навчання; врахування змісту розв’язуваних педагогічних завдань; стимулювання свідомого (усвідомленого) учнями контролю, оцінки та аналізу своєї навчальної діяльності тощо). Окреслено перспективні напрями для проведення подальших наукових пошуків з порушеної проблематики.