СОЦІАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: ЗМІСТ І ПРАКТИКИ

Автор(и)

  • Юлія Шевченко Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України

DOI:

https://doi.org/10.33189/epsn.v1i20.208

Ключові слова:

соціальна компетентність, шкільна освіта, учасники освітнього процесу, освітній стандарт, проблемне навчання

Анотація

Автор розкриває значення практичного аспекту шкільної освіти, зокрема, розвитку соціальної компетентності учнів, виявляє протиріччя і труднощі  в реалізації цієї мети. У новітній парадигмі освіти важливе місце посідає формування ключових компетентностей підростаючого  покоління. Розвиток соціальної компетентності дітей є важливою соціальною і психолого-педагогічною проблемою, вирішення якої належить до  нагальних питань суспільства та освіти в цілому. У статті зазначено що в умовах соціально-економічних змін перед освітою поставлено завдання  не просто дати вихованцям певний рівень знань, умінь і навичок щодо основних напрямків розвитку, але й забезпечити здатність і готовність  жити в сучасному суспільстві, досягати соціально-значущих цілей, ефективно взаємодіяти і вирішувати життєві проблеми. Автором зазначено що,  численні світові дослідження присвячені вивченню різних аспектів соціальної компетентності та зв'язку її з життєвими цінностями, з поведінкою в  ситуації стресу. Особлива увага приділяється старшому дошкільному та молодшому шкільному віку як ключовому етапу формування соціальних  компетентностей. Однак, у загальній, а особливо спеціальній психології, досліджень, спрямованих на вивчення питань соціальної компетентності, вкрай недостатньо. 
Автор робить акцент на тому, що в психолого-педагогічній теорії і практиці існують різні підходи до розуміння термінів «компетенція» і «компетентність». Компетентність людини включає чітку структуру, яка має елементи, пов’язані зі здатністю особистості вирішувати певні проблеми в різних сферах, але частіше у професійній діяльності. Також, компетентність є результатом навчання, що виражається в знанні особистості про певний набір методів роботи стосовно певної теми впливу.
Як висновки визначено, що соціальна компетентність дитини – це база, на якій буде вибудовуватись соціальна компетентність дорослої людини за умови формування ключових компетенцій. Соціальна компетентність – інтегральна якість особистості дитини, що дозволяє їй, з одного боку,  усвідомлювати свою унікальність і бути здатною до самопізнання і самозміни, а з іншого – виявляти себе частиною колективу, суспільства, вміти  вибудовувати відносини і враховувати інтереси інших людей, брати на себе відповідальність і діяти на основі загальнолюдських і національних  цінностей.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-01

Як цитувати

Шевченко, Ю. (2022). СОЦІАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: ЗМІСТ І ПРАКТИКИ. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови., 1(20), 140-155. https://doi.org/10.33189/epsn.v1i20.208