НЕЙРОПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ПОРУШЕНЬ МОВЛЕННЯ ОРГАНІЧНОГО ГЕНЕЗУ У ДІТЕЙ

Анотація

У статті розглянуто нейропсихолінгвістичні механізми сприйняття і
продукування мовлення. Визначена провідна роль нейропсихолінгвістики як науки, що
відіграє велике значення у діагностиці появи порушень мовлення органічного генезу у дітей.
Окреслено міждисциплінарні зв’язки нейропсихолінгвістики з іншими науками. Визначено
основне завдання нейропсихолінгвістики, що полягає у дослідженні різних форм
мовленнєвих розладів, що виникають внаслідок пошкодження тієї чи іншої ділянки кори
головного мозку. Описаний вітчизняний та зарубіжний досвід становлення
нейропсихолінгвістики як науки.
Автором зазначені окремі аспекти щодо дослідження мозкової організації мовленнєвої
діяльності. Описані особливості мовленнєвих центрів кори головного мозку: центри П. Брока і
95
К. Верніке. Зазначено, що основною проблемою сучасної спеціальної педагогіки є
психолінгвістичний аналіз відхилень від нормального мовленнєвого розвитку. Визначено
основні форми мовленнєвих розладів з точки зору психолінгвістики. Охарактеризовано значення
міжпівкульної асиметрії при процесах формування мовлення. Окреслено характерні особливості
правої та лівої півкулі головного мозку. Зазначено, що при локальних ураженнях кори лівої
півкулі мозку та деяких психічних хворобах може виникати таке порушення мовлення, як
афазія. Описано основні форми афазії, виходячи з того, яка саме ділянка кори головного мозку
уражена. Охарактеризовано особливості мовлення дітей з тією чи іншою формою афазії.
Окреслено особливості експресивного та імпресивного мовлення з точки зору
нейропсихолінгвістики. Визначено основні форми експресивного та імпресивного мовлення.
Чітко визначено особливості порушень мовленнєвого розвитку при ураженнях різних відділів
кори головного мозку. Описано окремі ділянки мозку, порушення функціонування яких може
призвести до значних розладів сприйняття і відтворення мовлення. Зазначено, що форми
порушень мовлення напряму залежать від локалізації патологічного процесу, що спостерігається
в різних ділянках кори головного мозку, а також від ступеню ураження. Зроблено висновки про
те, що певні ділянки мозку відповідають за сприйняття і відтворення мовлення, а їх порушення,
у свою чергу, відображаються на мовленнєвих можливостях дитини.