ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УСНОГО МОВЛЕННЄВОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ У ДІТЕЙ З РІЗНИМИ ФОРМАМИ ДИСЛАЛІЇ
DOI:
https://doi.org/10.33189/epsn.v1i19.188Ключові слова:
дислалія; звуковимова; фонематичні процеси; мовленнєва діяльність; артикуляціяАнотація
Статтю присвячено питанням стану сформованості мовленнєвої системи у дітей та особливостям формування усного мовленнєвого висловлювання. Актуальність обумовлена збільшенням кількості дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку, зокрема з несформованістю звукової сторони мовлення та недорозвитком фонематичного слуху.
Розкрито поетапність формування мовленнєвого висловлювання, його психологічну структуру. Висвітлено групи механізмів, що забезпечують формування і функціонування мовленнєвої діяльності. Внутрішня схема мовленнєвого висловлювання реалізується в руховій програмі зовнішнього оформлення під контролем центральних мовленнєвих систем. Представлено послідовність етапів реалізації мовленнєвої дії. Розглянуто проблему порушення формування мовленнєвого висловлювання на прикладі дітей з дислалією. Під час формування мовленєвого висловлювання у дітей спостерігаються різні механізми порушень, в залежності від форми дислалії Перевірку звуковимови та фонематичних процесів визначено важливими етапами діагностики даного мовленнєвого порушення. Відзначається механізм порушеної вимови звуків в залежності від локалізації порушення та причин, що обумовлюють дефект звуковимови. При цьому порушена звуковимова може бути обумовлена вираженими порушеннями в будові артикуляційного апарату або ж мовленнєвий апарат може не мати патологічних змін.
Чітка класифікація і визначення провідного механізму порушення є важливим для досягнення мети під час корекційного впливу. Проаналізовано три основні форми дислалії: акустико-фонематичну, артикуляторно-фонематичну та артикуляторно-фонетичну. Зазначений в статті індивідуальний оціночний профіль стану мовленнєвих та немовленнєвих процесів у старших дошкільників показує неоднорідність рівнів сформованих мовленнєвих навичок та операцій. В структурі фонетико-фонематичних порушень прослідковується різниця між сформованими фонетико-фонематичними, лексичними та граматичними компонентами, що необхідно враховувати при побудові напрямів корекційно-розвивальної роботи. Встановлення ведучого фактору в структурі порушення необхідно для обґрунтованого вибору оптимальної корекційно-розвивальної роботи.
Завантаження
