ОСОБЛИВОСТІ МОВИ ЕМОЦІЙ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.33189/epsn.v1i19.187Ключові слова:
мова емоцій; дошкільний вік; затримка психічного розвитку; соціально депривовані дошкільникиАнотація
У статті висвітлено короткий аналіз психологічних джерел з проблеми мови емоцій у дітей. На основі викладеного сформульовано мету дослідження, що полягає в розкритті особливостей розвитку мови емоцій у дошкільників із затримкою психічного розвитку, які виховуються у різних соціальних умовах. На основі теоретичного аналізу визначено, що «мова емоцій» – це сукупність вербальних позначень емоцій, які слугують засобом їх усвідомлення, здатності орієнтуватися в емоційній реальності та сприяють загалом успішній адаптації людини в сучасному соціокультурному просторі. Для визначення особливостей мови емоцій у дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку, а також визначення рівня розуміння дітьми власних емоційних переживань, особливостей володіння словником емоцій, особливостей вербального аналізу було використано методику «Бесіда» у авторській модифікації завдань. Експериментальне дослідження особливостей мови емоцій у дітей із затримкою психічного розвитку, які виховуються в різних соціальних умовах, дозволило визначити, що деприваційні умови виховання у дитячому будинку в поєднанні з легкими порушеннями функціонування центральної нервової системи, призводять до звуження обсягу емоційного словника, збіднення мови емоцій, недостатнього усвідомлення значень слів, що їх позначають. Визначено, що діти із затримкою психічного розвитку мають обмежені уявлення про імпресивні та експресивні ознаки емоцій, що виявляються в екстралінгвістичній оцінці слів, що їх позначають, при цьому розвиток розуміння значень слів здійснюється на основі опису певних ситуацій виникнення емоцій. Загальна тенденція засвоєння дітьми змістовного боку слів, які позначають емоційні стани, є переходом від початкової диференціації спільних ознак до додавання специфічних семантичних ознак. Визначено, що соціально депривовані дошкільники із затримкою психічного розвитку мають значні труднощі у засвоєнні мови емоцій, їхні знання про різні емоції поверхові, обмежений досвід переживань різних емоцій, звужений їх діапазон, що пов’язано з соціальними умовами виховання таких дітей.