ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРУШЕНЬ МОВЛЕННЯ У ДОРОСЛИХ ОСІБ ПІСЛЯ ІНСУЛЬТУ
DOI:
https://doi.org/10.33189/epsn.v1i18.183Ключові слова:
інсульт, дизартрія, афазіяАнотація
У статті здійснено огляд та проаналізовано теоретичні аспекти відновлення мовлення у дорослих, що перенесли інсульт. Розглянуто загальну статистику виникнення інсультів в Україні, світі, констатовано тенденції до його «омолодження»; досліджено класичні, рідкісні та сучасні етіологічні фактори виникнення інсультів у молодих людей, а також проаналізовано основні типи порушень мовлення, які можуть виникати після порушення мозкового кровообігу. Виділено провідні ознаки дизартрії та афазії. Схарактеризовано основні форми порушень відповідно до класичних класифікацій. Розкрито прояви бульбарної, псевдобульбарної, екстрапірамідної (або підкіркової), мозочкової та кіркової дизартрій у дорослих, які перенесли інсульт. Визначено, що у дорослої людини внаслідок різних вогнищевих уражень мозку спостерігається порушення іннервації мовленнєвого апарату, що призводить до різних за тяжкістю моторних порушень. Висвітлено основні характеристики афазій, а саме: моторної афазії аферентного типу, моторної афазії еферентного типу, динамічної афазії, сенсорної (акустико-гностичної) афазії, акустико-мнестичної афазії та семантичної афазії. Встановлено, що зазначені порушення виникають внаслідок ураження мовленнєвих зон головного мозку, здійснено аналіз їхніх наслідків. Обґрунтовано провідну роль мовлення як основного засобу встановлення контактів із оточуючим середовищем, а також інструменту повноцінної реалізації особистості, що аргументує необхідність його першочергового відновлення у контексті післяінсультної реабілітації. Сучасний стан якості надання логопедичної допомоги в означених випадках дає підстави дійти висновку про недостатній рівень ефективності застосування виключно традиційних методів та прийомів з метою компенсації порушень мовлення, що виникають внаслідок інсульту, а спонукає на подальший пошук шляхів її удосконалення. Автор вбачає, необхідність у проведенні дослідження, що спрямоване на вивчення порушень мовлення у осіб, які перенесли інсульт, зокрема дизартрії та афазії, а також визначення спеціальних умов, що оптимізують процес відновлення мовлення.
Завантаження
