ПОЛІПШЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ДІТЕЙ ЗІ СКЛАДНИМИ ПОРУШЕННЯМИ РОЗВИТКУ ЗАСОБАМИ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ ПРОГРАМИ В УМОВАХ ОСВІТНЬО-РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ

Анотація

Стаття присвячена проблемі застосування засобів фізкультурно-оздоровчої програми для поліпшення функціонального стану та рівня фізичного здоровʼя дітей молодшого шкільного віку зі складними порушеннями розвитку. Стратегічною метою навчання і виховання дітей зі складними порушеннями розвитку є повноцінна інтеграція в суспільство, що дозволить їм нарівні зі здоровими однолітками сприймати інтелектуально-естетичні цінності суспільства. Мета роботи полягає в обґрунтуванні фізкультурно-оздоровчої програми у дітей молодшого шкільного віку зі складними порушеннями розвитку та експериментальному вивченні її ефективності. Методи: для досягнення поставленої мети дослідження використано кoмплекс взаємoпoв’язаних метoдів, серед яких: методи теоретичного рівня дослідження (аналіз, порівняння, індукція, дедукція, систематизація та узагальнення науково-методичної літератури); методи емпіричного рівня (педагогічне спостереження, педагогічний експеримент для визначення ефективності розробленої фізкультурно-оздоровчої програми з дітьми зі складними порушеннями розвитку, фізіологічні методи); методи математичної статистики. Апробація експериментальної фізкультурно-оздоровчої програми відбувалася із залученням 100 дітей молодшого шкільного віку, з них 53 дівчинки та 47 хлопчиків, які методом випадкової вибірки були розподілені на 2 групи – експериментальну та контрольну. Результати. Розроблено фізкультурно-оздоровчу програму для дітей зі складними порушеннями розвитку, що включала раціональне поєднання вправ різного спрямування; дотримання оптимальної їх інтенсивності та тривалості виконання відповідно до індивідуальних особливостей дитини зі складними порушеннями розвитку; вихідного положення; супутніх захворювань та факторної структури загального рівня фізичного здоров’я молодших школярів. Висновки. Проведене дослідження свідчить про те, що у дітей зі складними порушеннями розвитку упродовж педагогічного дослідження вірогідно поліпшилися функціональні можливості кардіореспіраторної системи, про що свідчило збільшення часу затримки дихання на фазі вдиха та видиха, життєвого індексу та фізичної працездатності у хлопчиків і дівчаток  молодшого шкільного віку.