ДО ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Анотація

Статтю присвячено проблемі вивчення творчих здібностей учнів з особливими освітніми потребами середнього шкільного віку. Мета статті – проаналізувати результати констатувального експерименту, присвяченого визначенню рівня розвитку творчих здібностей учнів з особливими освітніми потребами середнього шкільного віку. Для досягнення представленої мети було застосовано теоретичні та емпіричні методи. Шляхом аналізу наукової літератури вдалося з’ясувати ступінь розробленості дослідницької проблеми й визначити підґрунтя для проведення експериментальної діяльності. Емпіричні методи (експеримент, тестування, опитування, спостереження й бесіда) дали змогу дослідити стан творчих здібностей учнів з ООП середнього шкільного віку. Відповідно до цілей експериментального дослідження було підібрано діагностичний інструментарій – тест креативності Ф. Вільямса (за модифікацією Н. Бєльської). Діагностична діяльність за даною методикою передбачала три етапи роботи: тестування дивергентного мислення; опитування учнів з ООП з метою самооцінки особистісних якостей, пов’язаних з творчою активністю; опитування педагогів та батьків з метою оцінки творчих здібностей дітей, як і в попередніх двох тестах, що дало змогу порівняти результати. Результати констатувального дослідження представлено у статті узагальненими рівнями розвитку творчих здібностей учнів з особливими освітніми потребами середнього шкільного віку. Більшість дітей (60 %) продемонстрували середній рівень розвитку творчих здібностей: проявляли інтерес до творчої діяльності, виконували задання скоріше на репродуктивному рівні, ніж креативному. 40 % досліджуваних було віднесено до групи учнів з низьким рівнем розвитку творчих здібностей, творча активність в них фактично не проявлялася. Отримані результати дозволили зробити висновки щодо необхідності проведення корекційно-педагогічної роботи з формування творчих здібностей учнів з ООП середнього шкільного віку і доцільність розроблення й реалізації наступного (формувального) етапу експериментальної діяльності.