ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЗМІСТОВІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ СЛУХОВОГО СПРИЙМАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ З КОХЛЕАРНИМИ ІМПЛАНТАМИ

Анотація

Мета статті – проаналізувати систему супроводу дітей з кохлеарними імплантами у нашій країні, розробити прогностичні припущення щодо її розвитку та шляхи вдосконалення з врахуванням світового досвіду та вітчизняного контексту.

Методи дослідження: історико-генетичний аналіз; аналіз міжнародного та вітчизняного практичного досвіду; опитування у форматі напівструктурованого інтерв’ю; якісний та кількісний аналіз отриманих даних; експертне обговорення.

Результати. Здійснено аналіз вітчизняного нормативно-правового поля комплексного супроводу дітей з кохлеарними імплантами та виявлено, що у державній системі допомоги дітям з порушеннями слуху в Україні в останні роки означилися очевидні позитивні зрушення, орієнтирами для яких слугують світові стандарти. Результати історико-генетичного аналізу теоретичних джерел та практичного досвіду стали підставою для виокремлення сучасного періоду як окремого етапу становлення технологій слухомовленнєвого розвитку дітей з порушеннями слуху, що характеризується активним використанням скоригованого з допомогою високотехнологічних слухових апаратів та кохлеарних імплантів фізичного слуху як основи для розвитку словесного мовлення. Визначено організаційно-змістові складові міждисциплінарного корекційно-розвивального впливу на слухомовленнєвий розвиток дітей з кохлеарними імплантами. Презентовано результати дослідження освітнього контексту та актуального стану слухомовленнєвого розвитку дітей з кохлеарними імплантами. На основі визначених предикатів зроблено прогностичні припущення щодо розвитку системи супроводу дітей з кохлеарними імплантами та їхніх родин в Україні.

Висновки. Визначено перспективи подальшого розвитку системи розвитку слухового сприймання та формування мовлення дітей з кохлеарними імплантами:

• • інституційні (збільшення закладів, які надають корекційно-розвивальну допомогу, узгодження діяльності різних закладів, які надають окремі послуги на засадах міждисциплінарності);

  • методично-змістові (запровадження методичних підходів, які враховують можливості слуху; подальше забезпечення закладів освіти науково-методичними, дидактичними розробками відповідного змісту, методичними рекомендаціями щодо адаптування навчального процесу до потреб дітей з кохлеарними імплантами);

  • організаційні (створення бази даних, скринінг слуху, залучення максимальної кількості дітей до послуг раннього втручання; розв’язання проблем територіальної доступності послуг через збільшення кількості закладів та впровадження сучасних форм надання).